ПРАВА ТА ГАРАНТІЇ НЕПЛОВНОЛІТНІХ ПРИ ПРАЦЕВЛАШТУВАННІ НА РОБОТУ
Інспектор праці відділу внутрішнього фінансового контролю, аудиту та контролю за додержанням законодавства про працю виконавчого комітету Засульської сільської ради з метою роз’яснення прав та гарантій неповнолітніх при працевлаштуванні на роботу наголошує про наступне:
Неповнолітньою особою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (ст. 6. Сімейного кодексу України).
Неповнолітні, тобто особи, що не досягли вісімнадцяти років, у трудових правовідносинах прирівнюються до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України (ст. 187 КЗпП України).
Вік, з якого допускається прийняття на роботу:
- не допускається прийняття на роботу осіб молодше 16 років;
- як виняток, за згодою одного з батьків або особи, що його замінює, можуть прийматися особи, які досягли 15 років;
- для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними чотирнадцятирічного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.
Прийняття на роботу.
З неповнолітніми працівниками трудові договори обов’язково укладаються в письмовій формі (п. 5 ч. 1 ст.24 КЗпП України).
УВАГА!
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника та повідомлення про прийняття працівника на роботу Державну фіскальну службу.
Неповнолітніх працівників повинні приймати на роботу лише після попереднього медичного огляду (ст. 191 КЗпП України).
Надалі такі працівники обов’язково повинні проходити медичний огляд – щороку до досягнення ними 21 року відповідно до «Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246. Відповідно до ст. 169 КЗпП України організувати та фінансувати попередній (під час прийняття на роботу) та періодичні обов’язкові медичні огляди неповнолітніх працівників повинен роботодавець.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КЗпП України для осіб, які не досягли 18 років, випробувальний термін при прийнятті на роботу не встановлюється.
Кожна установа, організація та підприємство повинні вести відповідний облік неповнолітніх працівників, в якому зазначається дата їх народження (ст. 189 КЗпП).
Робочий час і час відпочинку:
- для працівників віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень (небільше 7 годин на день при 5-денному робочому тижні і 6 годин при 6-денному робочому тижні);
- для осіб віком від 15 до 16 років – 24 години на тиждень (не більше 4 годин на день при 6-денному робочому тижні і дорівнювати 5 годинам при 5-денному);
- учні віком від14 до 15 років, які працюють в період канікул - 24 години на тиждень (не більше 4 годин на день при 6-денному робочому тижні і дорівнювати 5 годинам при 5-денному).
УВАГА!
Заробітна плата працівникам молодше вісімнадцяти років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.
Відпустка.
Тривалість щорічної основної відпустки особам віком до вісімнадцяти років 31 календарний день (ст. 7 КЗпП України).
Щорічна основна відпустка повної тривалості надається неповнолітньому працівникові за його бажанням у зручний для нього час (ст. 195 КЗпП України).
Згідно зі ст. 195 КЗпП України неповнолітньому працівникові може надаватися щорічна відпустка повної тривалості в першій рік його роботи на підприємстві, навіть якщо він ще не відпрацював шість безперервних місяців на цьому підприємстві. Для цього неповнолітньому працівникові потрібно лише подати заяву.
ЗАБОРОНЕНО:
- залучати неповнолітніх працівників до нічних, надурочних та робіт у вихідні дні (ст. 55, 63, 192 КЗпП України, ст. 11 Закону «Про охорону праці»);
- застосовувати працю неповнолітніх осіб на важких роботах та на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах (ст. 190 КЗпП України, ст. 11 Закону «Про охорону праці»);
- залучати неповнолітніх осіб до підіймання та переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми (ст. 190 КЗпП України, ст. 11 Закону «Про охорону праці»).
У ст. 43 та ст. 52 Конституції України зазначено, що використання праці неповнолітніх для їх здоров’я роботах забороняється, а експлуатація дитини переслідується за законом.
Припинення трудових відносин.
Розірвання трудового договору з неповнолітнім, зокрема й строкового, можливе на підставі вимоги батьків, усиновителів, піклувальників неповнолітнього, а також державних органів та службових осіб, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю. Причиною вимоги про розірвання трудового договору з неповнолітнім може бути те, що дальше виконання трудових обов’язків неповнолітнім загрожує його здоров’ю або порушує його законні інтереси (ст. 199 КЗпП України).
Згідно зі статтею 198 КЗпП України розірвати трудовий договір з неповнолітнім працівником з ініціативи роботодавця можна тільки за згодою районної (міської) служби у справах дітей, при цьому звільняти неповнолітніх працівників можна лише у виняткових випадках, при цьому не допускається звільнення без працевлаштування з підстав, визначених пунктами 1, 2, 6 статті 40 КЗпП України.
