Сьогодні в Україні відзначають день юриста
Офіційно День юриста був запроваджений Указом Президента України «Про День юриста» від 16 вересня 1997 року № 1022/97[1], ставши основним професійним святом усіх служителів Феміди. Це свято об’єднує юристів різних сфер діяльності, які стоять на захисті прав та свобод громадян. Вважається, що саме 8 жовтня в 1016 році Київський князь Ярослав Мудрий видав перше зведення законів Руська правда. Це збірка стародавнього руського права, складена в Київській державі у XI—XII ст. на основі звичаєвого права. Руська Правда містить норми кримінального, спадкового, торгового і процесуального законодавства.
Це також найвизначніший збірник стародавнього руського права, важливе джерело для дослідження середньовічної історії права та суспільних відносин Русі і суміжних слов'янських народів.
Оригіналу Руської правди не знайдено, натомість збереглася значна кількість її списків з ХІІІ—XVIII ст. Досі відкрито їх понад 100. Історія постання Руської правди та її списків, що їх поділяють на три редакції (коротку, широку і скорочену), ще досі не є повністю досліджена. Руську правду (коротку редакцію) відкрив В. М. Татищев 1738 в тексті Новгородського літопису, написаного у 1440-их роках, надрукував її А. Шлецер (1767). Згодом відкрито декілька списків короткої Руської Правди, найстарішими з яких є Академічний і Археографічний, обидва з того самого часу. Серед сотні списків широкої Руської правди найстарішими є Синодальний (збережений у тексті Кормчої книги з 1282) та Троїцький (віднайдений у тексті правничого збірника «Мірило Праведне», списаного у другій половині 14 ст.). Широку Руську правду вперше опублікував 1792 І. Болтин. Від цих двох основних списків Руської правди дещо відрізняються списки середньої Руської правди (відомі з тексту Кормчої Книги з 17 ст.), яка, на думку більшості дослідників, була лише скороченням широкої редакції (М. Максимейко, О. Зимін); і походить з 15—17 ст. (М. Тихомиров й ін. відносять середні до другої половини 12 ст. й уважають її за основу для широкої редакції).
Ймовірну відповідь на причини виникнення «Правди Ярослава» можна віднайти в Новгородському першому літописі, де говориться, що князь Ярослав, будучи князем Київським уклав збірник правових норм для Новгорода, щоб там дотримувались порядку за його відсутності.
Зміст Руської Правди було побудовано не тільки на регулювання правових відносин між людьми на рівні кримінального права. У ній багато цікавих нюансів у формах покарання.
За цим законом також передбачалося покарання за порушення орних кордонів. Конкретно прописувалося відшкодування на практиці не тільки грошових, але і натуральних боргів: так, за позичку жита або меду відшкодовувати належало також натурпродуктом, але вже з надбавкою.
За паном зберігалося право «бити смерда», але тільки якщо той завинив чим-небудь. Невиправдані побої заборонялися. Якщо людину застануть вночі за яким-небудь злодійством, то до світанку його можна було вбити як собаку», але з настанням світанку вбивати його вже було не можна, а належало привести на суд до князя.
Якщо хтось без дозволу їздить на чужому коні, то йому надаються «по три картки» – три удари палицею чи батогом. Статут дає уявлення про розподіл по станах. Так, верхівку суспільства становили «княжі люди» – дружинники князя. Щабель нижче займали вільні люди, які платили князеві данину, і найнижчий прошарок складали «холопи», колишні в повному підпорядкуванні у своїх панів, які за них відповідали. Покарання за вбивство або каліцтво, завдане холопу, було таке ж, як і за крадіжку або псування чужого майна.
В законі чітко прописувалися норми господарського життя. З документа ми дізнаємося про грошову систему тих часів: про металеві гроші і хутро, які також виконували функцію грошей. Багато інформації можна почерпнути про відносини Київської Русі зі своїми сусідами, про цінову давньоруської ціновій політиці, такси на будівництво мостів, про відсотки на грошову позичку і т. д.
Руська Правда Ярослава Мудрого дійсно стала новим якісним кроком на шляху до побудови правової держави.
